Історія одного ринку, або як харківська влада нищить українських підприємців

Історія одного ринку, або як харківська влада нищить українських підприємців

Харків. Ринок Кінний

Віддавна Кінний уважається найбільшим та найдешевшим продуктовим ринком Харкова. Для багатьох харківців відвідування Кінного є обов‘язковим пунктом тижневого розпису, а дрібні підприємці з Харківщини та сусідніх областей заробляють тут свою копійчину. Проте віднещодавна ринок перебуває під загрозою ліквідації. Чиновники із Харківської міської ради пояснюють імовірне знищення Кінного "жертвою заради благоустрою міста до Євро-2012". Водночас місцеві торгівці твердять, що за добрими намірами криються хижі комерційні амбіції харківських олігархів – Олександра Фельдмана та Олександра Ярославського…

Наразі історики не можуть визначити точний час з‘яви Кінного базару, але всі вони сходяться на тому, що цей ринок є найдавнішим у Харкові. Про значення Кінного для харківців свідчить хоча б той факт, що 1883 року сюди було прокладено одну з найперших ліній кінного трамваю (так званої конки).

У 1990-их, коли більшість промислових підприємств Харківщини було зліквідовано вправними керівниками – "червоними директорами", значна частка мешканців області втратила робочі місця. Єдиним шляхом виживання для багатьох слобожан стало ведення власного господарства. Хто займався будь-якою приватною справою, знає, що реалізація – ключовий етап товарного виробництва. Через це значення найбільшого продуктового торговища Харківщини значно зросло.

Зрозуміло, що цією ситуацією не могли не скористатися представники так званої бізнесової верхівки. За домовленістю із міською владою землі ринку перейшли у користування до концерну "АВЕК", фактичним керівником якого є одіозний Олександр Фельдман. Реалізаторів було поставлено в жорсткі орендні умови, а всіх, хто намагався боротись із здирництвом, одразу виганялися з торгівельних площ.

Справжнім громом посеред ясного неба стала звістка про проведення в Харкові фіналу футбольного чемпіонату "Євро-2012". Під добрим приводом облаштування територій поблизу стадіону "Металіст" та будівництва торгівельно-розважального комплексу "Металіст-Сіті" існування Кінного ринку поставлено під питання. На земельній ділянці Кінного зійшлися інтереси "біло-синьої" Харківської міської ради, "біло-сердешного" олігарха Фельдмана та власника ФК "Металіст" Ярославського. Прикриваючись "вимогами УЄФА", гуртовий сектор ринку позначили як майбутній паркінґ стадіону з обіцянкою не чіпати роздрібний сектор. Хоча одразу до ЗМІ потрапили чутки, що на залишках Кінного зведуть уже згаданий торгівельний центр.

Ще на початку поточного року Харківська обласна організація ВО "Свобода" попереджала торговців ринку про найімовірніший сценарій ліквідації Кінного та пропонувала правову й організаційну допомогу. На жаль, організованої ініціативи з боку підприємців не надійшло…

Активні дії зі знесення торгівельних площ ринку почалися цьогоріч улітку. В найкращих традиціях радянського аґітпропу від владних спікерів посипалися солодкі заяви, у яких харківцям обіцяно "ліквідувати пануючий на Кінному азіатський бардак та перетворити його на цивілізований європейський ринок" (цитата міського голови Михайла Добкіна).

Протягом 15-18 червня виконавці від міської ради знесли понад 650 торгівельних точок у гуртовому секторі, огородивши залишки ринку металевим парканом. На місці торгівельних рядів утворився стихійний смітник. Цікаво, чи саме його Добкін назвав "європейською цивілізованістю"?..

Відхрещуючись від піклування про долю вигнаних торговців, секретар міськради Геннадій Кернес наділив їх правом (цитата) "самостійно обирати собі нове місце роботи".

Наступним кроком на ділянці, відведеній Олександрові Ярославському, зруйнували ґаражний кооператив. Олігарх одразу запевнив, що власники ґаражів отримали компенсацію в розмірі 1 млн доларів США. Ураховуючи, що таких понад 250, ці кошти навряд чи зможуть покрити навіть малу частку будівництва нового кооперативу.

Цікавим є той факт, що підконтрольна Ярославському комерційна структура ТОВ "Металіст-А" на чолі з Ігорем Овечкіним володіє ще кількома ділянками харківських ринків, зокрема – Центрального. Пан Овечкін пообіцяв вигнаним підприємцям нові торгівельні місця на території колишнього трамвайно-тролейбусного депо №1 (до речі, ліквідованого уже в часи правління Добкіна-Кернеса). Насправді депо лежить у руїнах і про жодну цивілізовану торгівлю на цій ділянці не доводиться говорити…

Ось що говорять про ситуацію навколо Кінного покупці та реалізатори.

Микола, покупець:

"Відбувається те, на що ми не очікували. Людей виганяють, а місця не дають. Через це все дорожчає. Не їздити ж нам по продукти на Благовіщенський ринок!

Чинна влада не зацікавлена в облаштуванні цивілізованих торгівельних площ. Вона відверто працює проти простих людей. Так і передайте! Харківська міська рада діє проти народу!"

Любов, продавець садовини й городини:

"Нещодавно прибрали головний вхід до ринку. Невже не можна було хоча б хвіртку залишити? Доводиться тепер обходити весь ринок, аби потрапити сюди...

Наразі сезон фруктів та овочів, а продуктів на ринку нема! Людям із сіл просто ніде їх продавати! Дійшло до того, що на ринок не пускають вантажівки!

Що стосується розмов про "Євро-2012", то, на мою думку, воно не відбудеться. Яке Євро?! Стадіон не готовий, аеропорт не готовий. До 2012 року лишилося всього нічого!

Натомість знищується Кінний ринок..."

Іван, продавець молочних продуктів:

"Займаємося своїм господарством, тримаємо корів… Усе, що маємо з того, продаємо тут.

Якщо ліквідують Кінний ринок і збудують тут торгівельний центр… Торгівельні центри є на кожному кроці! Ціни в них катастрофічні, товар в жодне порівняння не йде із ринковим. Ми не готові до закриття Кінного. Якщо його закриють, куди нам діватися?..

Нам пропонують їхати або на Олексіївський ринок, або на Салтівський. Сподіваюся, хоч їх не прикриють. Як кажуть, надія помирає останньою (сміється). В найгіршому випадку – на молокозавод за умови "гривня за літр".

Лише "Свобода" пропонувала юридичну допомогу у боротьбі із незаконним захопленням земель ринку. Більше ніхто навіть не підходив."

Віктор, покупець:

"Увесь Харків знає про події, що відбуваються наразі на Кінному ринку. Хвилює те, що ймовірно знесуть гуртовий ринок. Ця частина може й залишиться. Але ціни гуртового ринку "збивали" тутешні ціни. Тому Кінний завжди славився як найдешевший ринок у Харкові.

Що буде далі – не знаємо. Ціни на всі товари відчутно зростуть.

Якщо ринок ліквідують, доведеться їздити на Олексіївку або Салтівку. А це додаткові транспортні витрати. Нещодавно був на тамтешніх базарах – ціни в порівнянні з Кінним вищі на 20-30%.

Якщо завтра на місці, де ми стоїмо, збудують модерний торгівельний центр, ніхто від цього не виграє. Звісно, окрім тих, хто здаватиме місця за астрономічні суми.

Але протистояти руйнівникам ринку можна і треба!"

Таким чином, перипетії навколо Кінного ринко провели чіткий вододіл між інтересами неукраїнських олігархічних кланів та природним правом слобожан займатися цивілізованим підприємництвом, виробляти і споживати якісну і недорогу продукцію. Про плани дій ВО "Свобода", спрямованих на захист Кінного, цікавимося в Ігоря Швайки, голови Харківського обласного осередку партії:

"Свобода" завжди захищала інтереси малого і середнього українського бізнесу. Війна за Кінний ринок – це війна антиукраїнського олігархічного капіталу із харківськими підприємцями. Якщо ми цю війну програємо, найдавніший харківський ринок перетвориться на чергове мультинаціональне "Барабашово", хай і під цивілізованою вивіскою "Металіст-Сіті".

На жаль, коли ми вперше запропонували допомогу, реалізатори відмовилися, сподіваючись, що все минеться. Це не значить, що тепер ми кинемо продавців та покупців з Кінного напризволяще. Харківська "Свобода" готова надавати юридичну та організаційну допомогу всім, хто її потребує.

Програма дій ВО "Свобода" для Харківської міської ради та міського голови передбачає збереження Кінного ринку та проведення на його території Слобожанського ярмарку-фестивалю. Таким чином, ми стимулюватимемо малий і середній бізнес Харківщини, водночас дбаючи про збереження і примноження українських традицій."